CC BY
101
УДК 616.314-76-77
Д.Д. Кндй, В.Д. Кндй, Д.М. Король, К.Д. Тончева, О.С. Шеметов, Р.В. Петренко
ОСОБЛИВОСТ1 РЕТРАКЦИ ПРИ ВИГОТОВЛЕНН1 ЕСТЕТИЧНИХ КОНСТРУКЦ1Й
Вищий державний навчальний заклад Украни «Укранська медична стоматолопчна академя»
Актуальнiсть теми
У сучаснш стоматолог1чн1й практиц1 широко засто-совуються р1зноман1тн1 засоби для ретракц1Т ясен, адже 'х використовують i для прямих, i для непрямих реставрацш.
Науковi дослiдження останнiх рокiв доводять не-абияку актуальнiсть вивчення зас^в ретракцií.
Мета дослiдження: спираючись на втизняш та закордоннi лiтературнi даы, дослiдити переваги i недолги рiзноманiтних засобiв та методик ретракци ясен.
Матерiали i методи: опрацьовано 14 англомовних i 23 втизняних та росiйськомовних джерел.
Вплив незшмних зубних протезiв на тканини протезного ложа, зокрема в дтянц марпнального паро-донта, важливо враховувати у зв'язку з високою частотою i тяжкiстю ускладнень, яга розвиваються пiсля лiкарських втручань [1;7;9;10]. Розвиток запального процесу в цш частинi слизово' оболонки пояснюеться не ттьки травматичним ушкодженням епiтелiю в про-цесi препарування зуба, акумуля^ею зубно''' бляшки, а й неправильними контурами i положенням краю штучно'' коронки [7;14;15;17;21].
Уступ як утвiр за функцiею i своею формою мае забезпечити плавний перехщ ортопедично' реставра-цií до кореня зуба i запобiгти травмуванню марпналь-ного пародонта [2;5;7;8]. Механiчний вплив на ясна сприяе розвитку гострого хрошчного запалення [7;9;14;17;21], що може призвести до незворотних морфолопчних змiн комплексу тканин пародонта [6;10;18;12;22].
З огляду на вищевикладене, вирiшення питань профтактики пародонтиту внаслiдок механiчноí i те-рмiчноí травм у процесi препарування опорних зубiв, особливо на тл хвороб пародонта, продовжуе зали-шатися проблематичним [7;10;15;23].
Досi найпоширенiшим методом вщновлення дефе-ктiв твердих тканин зубiв залишаеться виготовлення естетичних коронок. Використовуючи коронки, необ-хiдно брати до уваги й ортопедичн показання, i стан тканин пародонта. Також необхщно звертати увагу на взаеморозташування краю коронки i краю ясен. Вiдомi такi варiанти розташування коронок:
- над'ясенний (на рiвнi екватора зуба);
- приясенний (на рiвнi краю ясен при препару-
ванш зуба з уступом);
- пщ'ясенний.
Оптимальним рiшенням е використання над'ясен-ного i приясенного способiв розташування коронок у дтянц бiчних зубiв. Одним iз факторiв, якi визнача-ють якiсть протезування штучними коронками, е величина крайового зазору, яка визначаеться товщиною цементного шару на межi краю штучно' коронки i тканин зуба [20].
Бтьшють авторiв порiвнюють результати власних дослiджень iз максимально допустимою величиною крайового промiжку (39 мкм), яку отримав Christensen G.J. (1966 р.) Крiм того, край реставрацп мае точно вь дповщати межi препарування. Промiжок мiж внутрш-
ньою частиною коронки i куксою зуба не повинен пе-ревищувати об'ем, необхiдний для внесення цементу. Прийнято вважати, що в пришийковш дтянц промь жок не повинен перевищувати 20 мкм. Причина широких металокерамiчних коронок у пришийковш зон може бути зумовлена кшшчними (на вiдбитку лiкар нея-кiсно вiдобразив уступ, ясенний жолобок) i лаборато-рними факторами [11;19;20;29].
Ретракцieю ясен називають механiчне або фарма-ко-механiчне розширення зубоясенноТ борозенки. У сучаснш практик стоматолога показаннями до прове-дення ретракцiТ вважають клiнiчнi ситуацiТ, що вима-гають забезпечення доступу до робочого операцшно-го поля, яким може бути уступ вщпрепарованого зуба для зняття вiдтискiв i на етапi його створення; карюз-на порожнина або клиноподiбний дефект у пришийковш дiлянцi зуба; при фiксацiТ незшмних протезiв; за-хист крайових ясен вщ механiчноТ травми; захист робочого поля вщ ясенноТ рщини; зменшення об'ему крайових ясен, створення доступу до пщ'ясенноТ час-тини зуба.
Уперше ретракцiю ясен описав у 1941 р. Томпсон. Для мехашчного розширення зубоясенноТ борозенки вш використовував зволожену мотузку. У сучаснш практик для розширення ясенноТ борозенки застосо-вують рiзнi види ретракцшних ниток, хiмiчнi сполуки для просочення ниток i спецiальнi iнструменти для Тх уведення в ясенну борозенку.
У наш час для просочення нитки використовують ктька хiмiчних сполук: адреналiн, галун (подвiйний сульфат алюм^ю i лужного металу), алюмУю хлорид, цинку хлорид, алюмшю сульфат, дубильнi кис-лоти i сульфат залiза, кожен iз яких допомагае ретра-кцiТ i зупиняе кровотечу з ясен. Також застосовують ретракцшш нитки, яга шчим не просочеш. Такi нитки використовують для па^ен^в iз високим ризиком ви-никнення гiпертонiчного кризу, з обтяженим алерголо-гiчним анамнезом та у ваптних.
Здоровий стан пародонта без ознак будь-якоТ па-тологiТ - це обов'язкова умова ретракци ясен. Перед отриманням вщбитка стоматолог мае визначити бю-тип ясен для прийняття ршення про можливiсть i не-обхiднiсть вiдведення м'яких тканин [13].
Важлива роль выводиться ретракци ясен при ви-готовленнi вщбитгав. Сучаснi технологiТ отримання негативного вщображення протезних тканин при вигото-вленнi незнiмних зубних протезiв передбачають роз-мiщення вiдтискного матерiалу пщ ясенним краем. Наявнiсть вiдбиткiв ясенноТ борозенки у вщбитку за-безпечуе вщображення на моделi пiд'ясенноТ поверхш зуба. Вiдкритий на моделi край реставрацп гарантуе точнють крайового прилягання протеза.
Достатне розширення зубоясенноТ борозенки i зу-пинка кровотечi - двi найважливiшi умови забезпечення ягасного доступу до межi препарування й отримання якюних вщбитгав.
Для якiсного препарування зубiв i чiткого визна-чення меж препарування, яке виконують iз ретракцiею ясен, автори пропонують оцшювати зубоясенний комплекс у цтому [13].
Для цих цтей прийнято термiн «бюлог/'чна ширина» - визначення параметрiв бiологiчного прикртлен-ня тканин пародонта до поверхш зуба. Це важливо у зв'язку з тим, що порушення бюлопчноТ ширини в бь льшостi випадгав призводить до запалення м'яких тканин на рiвнi циркулярних волокон, iнодi навiть на вiдстанi вiд безпосередньоТ дiлянки ураження [13].
Результати пстолопчних дослiджень показали, що процес рецеси при ушкодженнi бiологiчноТ ширини ро-зпочинаеться впродовж перших семи дшв. Саме в цi термiни розпочинаеться апiкальне змiщення епiтелiа-льного i сполучнотканинного прикрiплення вiдповiдно до меж препарування. Таким чином, природы механь зми, спрямован на усунення ушкоджень бiологiчноТ ширини, призводять до рецеси [16;29].
Розрiзняють два бiотипи ясен: товстий i тонкий. Прикрiпленi ясна, розташован безпосередньо над альвеолярною кюткою, варiюють за товщиною в рiз-них людей i в рiзних зубiв.
Товстий шар альвеолярноТ кютки перекривае ко-ренi зубiв iз вестибулярного боку (частiше щiчного), отже, тканини ясен будуть товстими - це характерно для товстого бютипу. Травма i гостре запалення ясен будуть швидше призводити до утворення паро-донтальних кишень, шж до рецеси ясен, як машфес-таци втрати прикртлення. Зазвичай йому вiдповiдае невиражена фестончастють ясенного краю, коронковi частини зубiв частково прикритi яснами.
Тонкий шар альвеолярноТ кютки розташовуеться з губного боку зубiв, вiдповiдно ясна, яга його перекри-вають, будуть тонкими, що характерно для тонкого бютипу. Унаслщок травми ясен вщ реставрацшних процедур буде вiдбуватися рецесiя ясен з оголенням цементно-емалевоТ межi та поверхш кореня. Для тонкого бютипу характеры значне оголення кглычних коронок зубiв, виражена фестончастють ясен, зуби час-тше мають трикутну форму.
Крiм бiотипiв, видтяють рiзне розташування альвеолярного гасткового гребеня вiдносно тканин ясен [28].
У нормi вiд вiльного ясенного краю до гребеня альвеолярного вщростка в дтянц переднiх зубiв е вь дстань iз вестибулярного боку 3 мм, а з проксималь-них богав - близько 4 мм (за наявност сусiднiх зубiв). Нормальне розташування альвеолярного гребеня трапляеться у 85% па^етчв. При травмi тканини го-яться з втратою 15% первинного рiвня [35].
Низьке положення альвеолярного гребеня (вщс-тань до альвеолярного вщростка понад 3 мм iз вестибулярного боку i понад 4 мм iз проксимальних богав) трапляеться в 13% випадгав. Поеднання низького положення альвеолярного гребеня i тонкого бютипу тканин пародонта мае найменш передбачуваний результат ганцевого положення ясен пюля травми [38]. Заго-ення може вщбуватися неповноцшно, можлива реце-сiя маргiнальних ясен, дефекти ясенних сосочгав з утворенням просвтв мiж коронками.
У 2% випадгав спостер^аеться високе положення альвеолярного гребеня, при цьому вщстань до нього менше 3 мм з вестибулярного боку i менше 4 мм iз проксимальних богав. Тканини пародонта при високо-му положены альвеолярного гребеня найчутливш до порушення бюлопчноТ ширини [29].
Таким чином, зайва ретрак^я м'яких тканин ясен призведе до травмування сполучнотканинного прикрь плення i створить невдовзi ризик неконтрольованоТ рецеси, особливо якщо в патента тонкий альвеоляр-ний гребiнь i тонкий бiотип тканин.
Як свщчить практика, пiсля препарування неможливо отримати ягасний вiдбиток. Намагаючись досягти доброго i негайного результату, знову проводять анестезю,
вводять ретракц1йн1 нитки, зупиняють ясенну кровотечу, коагулюють м'як тканини за необх1дност1 [3].
Процес загоення ушкоджених еп1тел1альних тканин викликае тривалу ретракц1ю ясен i сприяе оголенню марг1нального краю вiдпрепарованих зубiв, що е не-обхiдним при фксаци ортопедичних конструкцiй [11].
До недолив використання ретракцiйних ниток для iзоляцiï пришийкових дефектiв належать:
- можлива травматиза^я зубоясенноï борозни при пакуванн нитки;
- недостатнiй захист марпнальних ясен пiд час препарування;
- можливе включення волокон нитки в реставрацю.
Поява «Expasyl» («Pierre Rolland», 1999) - препарату для розширення зубоясенно''' борозенки i зупинки кровотечу значною мiрою змiнило звички стоматоло-гiв, пов'язанi з пщготовкою до зняття вiдбиткiв. Ягас-ний гемостаз легко досяжний простим нанесенням препарату без жодних додаткових зусиль стоматолога, одночасно «Expasyl» забезпечуе ефективне розк-риття зубоясенно''' борозенки за умови виконання низки правил за Ыструк^ею. «Expasyl» можна вважати не просто препаратом, а хiмiко-механiчною техшкою розширення зубоясенно''' борозенки в поеднанн з гемос-татикою [4].
Деякi автори [13] однозначно стверджують, що за-стосування ретракци ясен на будь-якому етат може призвести до ушкодження тканин пародонта незале-жно вiд методики вщведення ясен.
Отже, передбачити поведшку ясен пiсля нанесен-ня мiкротравм ретрактором, хiмiчними препаратами, вiдбитковим матерiалом неможливо. lмовiрнiсть вини-кнення через деякий час процеав рецесiï ясен досить висока.
Процедура фксацп незнiмних зубних протезiв вима-гае контролю за точнютю прилягання краю реставраци до поверхн уступу. У низцi випадгав, коли па^ентс^ не виготовляли провiзорнi коронки, розвивалися запалення i гiпертрофiя ясенного краю, що охоплюе уступ. Фксаця протезiв у таких ситуа^ях значно ускладнена i вимагае попередньо' ретракци ясен, у iншому разi утворяться зона запалення i пролежн [16].
Механчна ретракця. Ретракцшш нитки виробля-ють рiзних розмiрiв вiдповiдно до застосування. Ясен-на борозенка в рiзних пацiентiв варюе за розмiрами (00, 0, 1, 2, 3), а також за глибиною i шириною залеж-но вщ положення зуба в зубнш дузк Розмiри ниток, якi використовуються в певнш клiнiчнiй ситуацiï, забезпе-чать успiх при перемiщеннi тканин до зняття вщбитка. Правильно пщготовлена нитка вiдповiдного розмiру допоможе гарантувати успшну ретракцiйну процедуру. Ретракцшы нитки, найчастiше використовуванi для змщення ясенно' тканини, роздiленi на вщповщш категорiï.
У наш час ринок стоматолопчно''' продукцiï пропо-нуе широкий асортимент ретракцшних ниток (корд). Уа рiзновиди ниток, призначених для змщення ясен-но' тканини, можна роздтити на кiлька груп.
1. Залежно вщ характеру будови видiляють круче-hí (скорочення - twisted) i плетен1 (тканинн трубки -braided) ретракцшы нитки. Кручен нитки (Рекорд, Retracto twisted. Suipak. Soft-Twist. Crown-pak та ш.) складаються з одного або галькох скручених пучкiв волокон. Володючи доброю абсорбуючою дiею, звит пасивнi нитки насилу вводяться в ясенну борозенку через можливють роздтення волокон. Тканиннi трубки (Retracto Braided. Gingi-pak. Ultrapak, Z-twist та ш.) зручнш в роботi. Плетена тканинна трубка легко ро-змщуеться в ясеннiй борозенцi, мае висок амортиза-цiйнi характеристики й абсорбцшну якiсть.
2. Залежно вщ фабричного складу в'яжучих, суди-нозвужувальних i гемостатичних з'еднань видтяють насичеш (просоченi) та неiмпрегнованi (непросоченi) ретракцшш нитки. Використання iмпрегнованих ниток, просочених на заводьвиробнику, вважають економiч-шшим.
3. Усi ретракцiйнi нитки виготовляють i3 бавовня-ного матерiалу. Бавовна - м'який матерiал з ушкаль-ними абсорбцiйними властивостями. У процес виго-товлення можна поеднати рiзнi матерiали. Розрiзня-ють нитки, виготовлеш 3i 100% бавовни, а також ба-вовнянi кiльця, що мютять еластичнi волокна (Epipak), або бавовнян нитки, армованi тонким мiдним дротом (Stayput).
4. Для гарантiï устху ретракцiï лiкаря необхiдно мати асортимент ниток з урахуванням певно' кглшчно'1' ситуаци, оскiльки розмiри ясенно' борозенки в рiзних пацiентiв варiюють. Фiрми-виробники випускають па-сивнi 3-5 типорозмiрiв i3 маркуванням: 00. 0,1. 2, 3.
Класична технiка механiчноï ретракци. За необхщ-ностi iнфiльтрацiйноï анестези вибирають нитку вщ-повiдноï товщини для можливост зсуву тканин ясен. Нитку щтьно обвивають петлею i розмщують у ясен-нiй борозенцг Для розмiщення нитки в ясеннш боро-зенцi використовують iнструмент вщповщного розмiру - ретрактор. Нитка мае залишатися на мiсцi протягом 5 хвилин. Якщо ретракцшна нитка мютить адреналiн HCl, необхiдно спостерiгати за патентом i в разi будь-якого непередбачуваного ефекту нитку термшово ви-далити. Hепередбаченi ефекти можуть бути зведеш до мiнiмуму використанням нитки, вироблено' з висо-ким контролем просочення, тим самим забезпечуючи постшне дозування для кожно' ретракци. Перед уве-денням вiдбиткового матерiалу нитку треба легко ви-далити з ясенно' борозенки, аби уникнути вщкриття в нiй капiлярноï кровотечг Нитки, що мiстять препарати для зупинки кровотеч^ залишають згусток або коагулят по краю уступу. Тому перед застосуванням вщби-ткового матерiалу необхщно використовувати стру-мшь тепло' води для промивання або видалення за-лишкiв. Cилiконовi чи ^i гiдрофобнi матерiали пот-ребують, аби зуб i прилет тканини ясен були якомо-га сухшг Крайова ясенна борозенка мае залишатися вщведеною протягом достатнього часу до введення вщбиткового матерiалу.
Мiднi ктьця iндивiдуально пiдлаштовують пiд роз-мiр шийки зуба. Зараз 'х майже не застосовують.
Х/'рург/'чна ретракця - метод видалення ясенно' тканини за допомогою обертальних шструмен^в, хь рурпчного скальпеля або електрохiрургiчних прила-дiв.
Ротацiйний кюретаж. Виконують бором навколо уступу. Потребуе анестезiï. Пiсля процедури вщкри-ваеться кровотеча, ймовiрна неконтрольована реце-сiя ясен [24].
Електрохiрургiя. Прилад генеруе електричний струм високо' частоти. Тонким електродом коагулю-ють частину ясен навколо краю уступу. За Coelho, rn-сля застосування електрохiрургiчного методу ретрак-цiï можлива непередбачувана рецесiя тканин ясен. В шшому дослiдженнi було виявлено, що тканини ясен однаково реагують на ротацшний кюретаж i електро-хiрургiчний вплив. Вимiрювання проводили протягом 4-12 тижшв. Електрохiрургiчний метод потребуе обо-в'язкового виконання мiсцевоï анестезiï [24].
Лазери. Уа три типи лазерiв застосовують для ретракци м'яких тканин ясен (ербiевий, ND: YAG i дюд-ний (Odyssey, Ivoclar / Vivadent). Зазвичай застосування лазера не викликае дискомфорту патента до i пюля процедури i в бтьшост випадкiв не потребуе
мюцево' анестезiï [33]. На опитуванн лiкарiв, якi використовують у сво'й роботi лазер, 79% вщповти, що використовують його для ретракци ясен перед вщбит-ком [29].
Хм1чна ретракця - розкриття ясенного краю пщ-готовлено' дiлянки пiд дiею фiзiологiчних або хiмiчних речовин на тканини ясен.
Застосування ретракцшних паст. Бтьшють ретракцшних паст забезпечують комбшовану ретракцю, тобто збiльшення об'ему пасти в процеа хiмiчноï реа-кци, а механiчне розширення ясенно' борозенки поед-нуеться з дiею гемостатичних препара^в. Ретракцiйна паста спочатку мае м'яку i пластичну консистенцю, вступае в реакцю пiсля змiшування з каталiзатором або, взаемодiючи з киснем пов^ря чи ротовою рiди-ною, набувае твердо', еластично'' консистенцiï. Застосування ретракцшно'' пасти не травмуе тканини ясен, на вщмЫу вщ вищеописаних методiв, i вважаеться найщадншим способом ретракцiï, не потребуе мюцево'' анестези та додаткового обладнання. За Shannon, застосування ретракцшно'' пасти унеможливлюе ризик рецеси ясен i резорбцп кютково' тканини, пов'язаних з ушкодженням епiтелiального прикрiплення. Крiм того, Pescatore i Poss повiдомляють про те, що використання ретракцшно'' пасти економить не менше 50% часу лкаря на ретракцю ясен у порiвняннi зi стандартною процедурою з ретракцшними нитками i знижуе вщсоток травмування м'яких тканин [30;32;34].
Висновки
Проаналiзувавши лiтературнi джерела i власний досвщ, вважаемо, що процедура ретракци ясен е не-обхщною манiпуляцiею при прямих реставра^ях, особливо порожнин V класу за Блеком, препаруванш опорних зубiв пщ естетичнi конструкцiï, пiд час зняття вiдбиткiв сучасними матерiалами. Це дае змогу отри-мати якiсний результат ортопедичного i терапевтич-ного втручання.
Лтература
1. Абакаров С.И. Влияние ретракции десны на ткани пародонта: дис. ... канд. мед. наук: 14.01.21 / С.И. Абакаров. - М., 1984. - 169 с.
2. Абакаров С.И. Клинико-лабораторные обоснования конструирования и применения металлокерамических протезов: автореф. дис. на соискание науч. степени д-ра мед. наук: спец. 14.01.21 «Стоматология» / С.И. Абакаров. - М., 1993. - 25 с.
3. Адилханян В.А. Временное протезирование / В.А. Ади-лханян // Институт стоматологии. - 2007. - № 3. - С. 70-72.
4. Атравматичная временная ретракция десны с помощью препарата Expasyl // http://www.stoma-expo.ru
5. Безвестный Е.А. Клинические и технические мероприятия по улучшению прилегания цельнолитых несъемных зубных протезов / Е.А. Безвестный, И.И. Абдул-лов, Ю.В. Разов // Стоматология. - 1992. - Т. 71. - С. 91-93.
6. Брагин Е.А. Некоторые патогенетические механизмы в течение воспалительных процессов в пародонте / Е.А. Брагин, И.Н. Аксенов, Ю.Н. Майборода // Актуальные вопросы клинической стоматологии. - Ставрополь, 1997. - С. 62-64.
7. Брагин Е.А. Тактика зубодесневого сохранения при протезировании несъемными протезами / Е.А. Брагин // Стоматология. - 2003. - Т. 82, №4. - С.44-48.
8. Варданян Т.А. Особенности конструирования и применения металлокерамических протезов у больных с заболеваниями пародонта: дис. . канд. мед. наук: 14.01.21 / Т.А. Варданян. - М., 1987. - С. 138.
9. Варес Э.Я. Искусственные коронки как причина нарушений защитного барьера в тканях краевого пародон-
та. Изменения в тканях пародонта до и после зубного протезирования / Э.Я. Варес. - М., 1972. - С. 95-97.
10. Динамика воспаления слизистой оболочки десневого края на воздействие зубных протезов /[Е.А. Брагин, И.Н. Аксенов, Ю.Н. Майборода, С.М. Руднев] // Актуальные вопросы медицины: сб. науч. трудов науч.-практ. конф. «Новые технологии в стоматологии». -Ставрополь, 1996. - С. 24-26.
11. Зельман Г. Расширение десневой бороздки перед снятием оттиска. Быстро, надежно и недорого / Г.Зельман // Стоматолог. - 2008. - № 3. - С. 51-54.
12. Клиническая гистохимия барьерной функции слизистой оболочки десны при пародонтите /[ А.А. Кунин, Ю.А. Ипполитов, Л.И. Лепехина, Э.Г. Быков] // Стоматология. - 2001. - Т. 80, № 1. - С. 13-16.
13. Массирони Доменико. Точность и эстетика. Клинические и зуботехнические этапы протезирования зубов / Доменико Массирони, Ромео Пасчетта, Джузеппе Ромео. - М.: Азбука, 2008. - 464 с.
14. Морфологические изменения пародонта при применении различных конструкций металлокерамических протезов /[ Паникаровский В.В. и др.] // Стоматология. -1995. - № 2. - С. 8-12.
15. Неспрядько В.П. Реакция маргинального пародонта при препаровке зубов под фарфоровые коронки / Не-спрядько В.П., Жегулович З.Е. - К., 1991.
16. Николов В.В. Значение временной ретракции десны при проведении стоматологических ортопедических реставраций (обзор литературы) / В.В. Николов, М.Д. Король // УкраТнський стоматолопчний альманах. -2012. - №1. - С. 106-110.
17. Пакалис Г.Ю. Морфология маргинального пародонта и изменения его в протезной стоматологии: дис. ... доктора мед. наук: 14.01.21 / Г.Ю. Пакалис. - Рига, 1970. -598 с.
18. Реакция тканей десневого желобка на цельнолитые облицованные конструкции по данным цитоэнзимохи-мии / [Е.А. Брагин, И.Н. Аксенов, Ю.Н. Майборода, С.М. Руднев] // Актуальные вопросы клинической стоматологии. - Ставрополь, 1997. - С. 58-60.
19. Ряховский А.Н. Система оценки и критерии качества протезирования искусственными коронками / А.Н. Ря-ховский, М.М. Антоник // Стоматолог. - 2005. - № 9. -С. 25-29.
20. ивовол С.И. Некоторые ортопедические конструкции и пародонт / С.И. Сивовол // Стоматолог. - 2005. - №1-2.
- С. 52-54.
21. Трезубов В.Н. Клиническая и микробиологическая картина протезных краевых стоматитов / Трезубов В.Н., Аль-Хадж О.Н. // Панорама ортопедической стоматологии. - 2001. - № 1. - С. 44-46.
22. Цитологические показатели как критерии оценки состояния пародонта /А.С. Григорян, А.И. Грудянов, З.П. Антипова [и др.] // Стоматология. - 1998. - Т. 77, № 3.
- С. 17-20.
23. Цитохимический анализ воспалительно-регенеративных процессов в пародонте при пользовании цельнолитыми конструкциями зубных протезов /
[Е.А. Брагин, И.Н. Аксенов, Н.А. Локтев, Ю.Н. Майборода] // Профилактика и лечение основных стоматологических заболеваний: междунар. науч.- практ. конф.: материалы. - Ижевск, 1995. - Т. 2. - С. 79-80.
24. Coelho D.H. Gingival recession with electrosurgery for impression making / D.H. Coelho, J. Cavallars, E.A. Rothschild // J. Prosthet. Dent. - 1975. - Vol.33(4). - P. 422-426.
25. Dose-related effects of epinephrine on human gingival blood flow and crevicular fluid production used as a soaking solution for chemo-mechanical tissue retraction /[ M. Csillag, G. Nyiri, J. Vag, A. Fazekas] // J. Prosthet. Dent. - 2007 Jan. - Vol.97(1). -- P. 6-11.
26. Effects of pre-soaked retraction cords on the microcirculation of the human gingival margin / [Fazekas A., Csempesz F., Csabai Z., Vag J. ] // Oper. Dent. -2002. - Vol.27(4). - P. 34-38.
27. The effect of gingival retraction procedures on periodontal indices and crevicular fluid cytokine levels: a pilot study / J. Feng, H. Aboyoussef, S. Weiner [et al.]// J. Prosthodont. -2006. - Vol.15(2). - P. 108-112.
28. Kois J.C. Relationship of the Periodontium to Impression Procedures / J.C. Kois, R.T. Vakay // J. Compendium of Continuing Education in Dentistry. - August 2000. - Vol. 21, № 8. - P. 684-692.
29. Nahid Y Ashri. The Effect of Gingival Retraction Cord on Periodontal Health Compared to Other Gingival Retraction Procedures: A Systematic Review / Nahid Y Ashri, Mohammed Q AlRifaiy, Ashraf El-Metwally // Periodontics and Prosthodontics. - 2016. - Vol. 2, No. 3: 19. - Р. 1-10.
30. Pescatore C. A predictable gingival retraction system. Compend Contin Educ Dent / C. Pescatore. - 2002. -Vol.23(1 Suppl). - P. 7-12.
31. Polat N.T. Effects of gingival retraction materials on gingival blood flow / Polat N.T., Ozdemir A.K., Turgut M. // Int. J. Prosthodont. —2007 Jan-Feb. - Vol.20 (1). - P. 5762.
32. Poss S. An innovative tissue-retraction material / Poss S. // Compend Contin. Educ. Dent. - 2002. - Vol.23 (1 Suppl). - P. 13-17.
33. Scott A. Use of an erbium laser in lieu of retraction cord: a modern technique / Scott A. // Gen. Dent. - 2005. -Vol.53(2). - Р. 116-119.
34. Shannon A. Expanded clinical uses of a novel tissue-retraction material / Shannon A. // Compend. Contin. Educ. Dent. - 2002. - Vol.23(1 Suppl). - P. 3-6.
35. Van der Velden. Regeneration of the interdental soft tissues following denudation procedures / Van der Velden //Din. Periodontol.—1982.- Vol.9(6). -Р. 455-459.
36. Weisgold A.S. Contours of the full crown restoration / Weisgold A.S. // Alpha Omegan. - 1977. - Vol.70(3). - P. 77-89.
37. Wilson R.D. Intracrevicular restorative dentistry / Wilson R.D., Maynard J.S. // Int. J. Periodontics Restorative Dent. - 1981. - Vol.1. - P. 34-49.
Стаття надшшла 20.11.2017 р.
Резюме
Автори статт вивчили i проаналiзували науковi л^ературш джерела щодо ретракцп ясен при ортопедичних втручаннях у випадку естетичного протезування. Також проаналiзовано види i засоби ретракцп, ТТ позитивы риси i шкщливу дто на ясна. Установлено необхщнють проведення ^еТ машпуляцп, враховуючи особливост будови ясен.
Ключовi слова; ясна, ретрак^я, естетичне протезування, бютип ясен.
Резюме
Авторы статьи изучили и проанализировали научные литературные источники по ретракции дёсен при ортопедических вмешательствах в случае эстетического протезирования. Также проанализированы виды и средства ретракции, её положительные стороны и вредное воздействие на дёсны. Установлена необходимость проведения данной манипуляции, учитывая особенности строения дёсен.
Ключевые слова; дёсны, ретракция, эстетическое протезирование, биотип дёсен.
UDC 616.314-76-77
FEATURES OF RETRACTION IN THE PRODUCTION OF AESTHETIC CONSTRUCTIONS
D.D. Kindiy, V.D. Kindiy, D.M. Korol, K.D. Toncheva, O.S. Shemetov, R.V. Petrenko
Higher State Educational Establishment of Ukraine "Ukrainian Medical Stomatological Academy"
Summary
The authors of the article studied and analyzed scientific literary sources for gingival retraction in orthopedic interventions in the case of aesthetic prosthetics. The types and means of retraction, its positive aspects and negative influence on gums are also analyzed. The necessity of carrying out of this manipulation, considering the features of the structure of the gums, has been established.
Key words: gums, retraction, aesthetic prosthetics, biotype of the gums.
